As of 18 August 2010, you must register to edit pages on Rodovid (except Rodovid Engine).

Григорій Григорович Іваненко b. about 1720 d. about 1790

From Rodovid EN

Person:400128

Lineage	Іваненки
Sex	Male
Full name (at birth)	Григорій Григорович Іваненко
Parents ♂ Григорій Іванович Іваненко [Іваненки] ♀ Розанда-Олександра [?]

Events

about 1720 birth: Гетьманщина

child birth: ♂ Андрей Григорьевич Иваненко [Іваненки]

child birth: ♂ Семён Григорьевич Иваненко [Иваненки]

child birth: ♂ Фёдор Григорьевич Иваненко [Иваненки]

marriage: ♀ Анна Фёдоровна Ширай (Иваненко) [Шираи] b. about 1726

about 1748 child birth: Гетьманщина, ♂ Петро Григорович Іваненко [Іваненки] b. about 1748

1761 child birth: Гетьманщина, ♂ Олександр Григорович Іваненко [Іваненки] b. 1761

about 1790 death:

Notes

Cын Григория – Григорий Григорьевич Иваненко был последним (12-ым) полковником Переяславского полка Малороссийского казачьего войска, служил под начальством П.А. Руменцева. В битве у реки Кагул он «отличился и был изранен». В 70-е годы XVIII века Г.Г. Иваненко управлял переяславскими имениями графа П.А. Румянцева, а с 1782 по 1790 год был председателем киевской гражданской палаты. Известно о двух его сыновьях – Федоре и Семене. Оба брата были хорошо знакомы с Тарасом Шевченко, с которым встречались в селе Ковалевка, где собирались кирило-мефодиевцы. Именно Федор Григорьевич и был отцом упомянутого Григория Федоровича Иваненко.

http://chernyah.clan.su/index/0-11

У 1753 році між спадкоємцями Андрія та Якова Полуботків відбувався суд за розподіл маєтностей. І тут уперше виникає назва хутора Ковалівки: "В Чумгацком хуторе (як бачимо, стара назва хутір Шелехівський вже забулася) как по иску состоял Шелехувский, нене называющийся Ковалевкою, за яром вниз по речке Чумгаку зовомое городище как оное в себе было и нынче есть…” Слобода Ковалівка була відсуджена від бунчукових товаришів Семена та Василя Полуботків і передана родичці по жіночій лінії Насті Мирович-Заруцькій, Петру та Якову Мировичам та Галі Славатинській. Н. Мирович-Заруцькій дісталось 16 хат, а решті названих спадкоємців по 15 хат кожному. Відповідно були поділені ліс, орне поле, польові сінокоси, два стави з греблями, вітряк та інше майно. У 1756 - 1758 роках бунчуковий товариш Переяславського полку Григорій Іваненко поступово скупив всі ці землі і на довгі роки закріпив їх за своїми нащадками. У 1764 році вже полковник Переяславський Григорій Іваненко мав у Ковалівці 289 душ посполитих селян.

http://velikijhutir.cherkassy.ua/files/doks/tumanvikiv.pdf

Пріятельское письмо пѳрѳяславскаго полковника Иваненка къ погарскому земскому судьѣ Лашкевичу, 1797 г. «М. г. мой и другъ Степанъ Иванович. Будучи я боленъ и не ездя в канцелнрш, и позабилъ било о вашемъ новарѣ, что бежалъ отъ васъ, а нынѣ вспомнѣвъ об немъ, охотно приступаю к оказанію вамъ благоучинности моей взнакъ благодарности за оказанную и отъ васъ. Посилаю его и дѣвку с нимъ к вамъ. Онъ тепіеръ, думаю, не станетъ утѣкать, висыдѣвши в осгрозѣ близко полгода. Хоти же отъ моей жени сказана и претенсія к нему на 15 р., но я ону по дружбѣ вашей оставляю.

Извинѣге моне за нескору присылку; истинно виновна тому болѣзнь моя и забвеніе о семь, о чемъ я сердечно сожалѣю, пребивая отъ вѣрна сердца вашего високоблагородія, мил. государя моего, покорной слуга Григорий Иваненко. 777 году, декабря 1 д. С Ковалювки»...) (Съ подлинника).

Объ Иваненкѣ (Григорій Григорьевич!,) см. Русск. Арх. 1875 г., Ш, 297), а о Степанѣ Ивановичѣ Лашкевичѣ (р. 1734 | 1782) см. Кіевск. Стар. 1887 г., декабрь. 699 701).

Обозначенная здѣсь Ковалевка составляла одно изъ имѣній Иваненка; повидимому, это было теперешнее село Пирятинскаго уѣзда (при рч. Чумгакѣ).

http://kiev.convdocs.org/docs/89/index-406378.html?page=5

У селі багато прізвищ Коваль, Палієнко, Кривоніс та інші, що ще раз засвідчує про приналежність жителів цього району до козацького роду. Та й архівні дані князя Рєпніна вказують на те, що це поселення було закуплено бунчуковим товаришем Григорієм Іваненком на протязі трьох років ( 1756 – 1758 ) у Миновичів, які до цього часу володіли слободою Ковалівка. Пізніше цим селом володіли Кочубеї, Капністи. В 40-х роках 19 ст. двічі побував у Ковалівці Т.Г.Шевченко, приїжджаючи на гостину до О.В.Капніста, з яким познайомився у князя Рєпніна в Яготині.