| As of 18 August 2010, you must register to edit pages on Rodovid (except Rodovid Engine). |
Юрій Васильович Костенко
From Rodovid EN
| Lineage | Костенки |
| Sex | Male |
| Full name (at birth) | Юрій Васильович Костенко |
| Parents
♂ Василь Семенович Костенко [Костенки] b. 1912 d. 2001 ♀ Марія Феофанівна ? (Костенко) [?] b. 1914 d. 2008 | |
| Wiki-page | wikipedia:uk:Костенко_Юрій_Васильович |
Notes
Юрій Васильович Костенко (6 листопада 1945, Київ) — український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України.
Народився 6 листопада 1945 р. у м. Київ. У 1968 році закінчив історичний факультет Київського університету ім. Т.Шевченка. Володіє англійською, німецькою мовами.
З 07.1968 аташе, 3-й секретар відділу міжнародних організацій МЗС УРСР. З 1972 3-й секретар по резерву МЗС УРСР. З 1972 по 1975 рр. 3-й, 2-й секретар Генерального секретаріату, з 1975 року помічник Міністра, 1-й секретар, радник відділу міжнародних організацій МЗС УРСР. З 1984 року відповідальний секретар Комісії УРСР у справах ЮНЕСКО. З 1985 член колегії, начальник відділу кадрів МЗС УРСР. З 09.1988 по 12.1994 рр. Постійний Представник України при міжнародних організаціях у Відні. З 03.1992 по 12.1994 рр. Надзвичайний і Повноважний Посол України в Австрійській Республіці. Був главою делегації України на Віденських переговорах з питань безпеки і співробітництва в Європі. З 12.1994 по 09.1997 рр. Надзвичайний і Повноважний Посол України в ФРН. З 1997 по 2001 рр. генеральний інспектор, Посол з особливих доручень Генеральної інспекції МЗС України. З 25.01.2000 по 24.03.2006[1] Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії. З 21.12.2004 по 24.03.2006 Надзвичайний та Повноважний Посол України в Республіці Філіппіни за сумісництвом. З 11.05.2006 по 03.06.2009 заступник Міністра закордонних справ України. З 03.06.2009[2] по 12.09.2012[3] — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Китайській Народній Республіці. З 21 грудня 2009 [4] по 12.09.2012[5] — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Монголії за сумісництвом.
Автор 40 статей з питань зовнішньої політики.
From grandparents to grandchildren
