| As of 18 August 2010, you must register to edit pages on Rodovid (except Rodovid Engine). |
Люцина Електра Валер'янівна Поліщук
From Rodovid EN
| Lineage | Поліщуки |
| Sex | Female |
| Full name (at birth) | Люцина Електра Валер'янівна Поліщук |
| Parents
♂ Валер'ян Львович Поліщук [Поліщуки] b. 19 September 1897 d. 9 October 1937 | |
Notes
Про свого батька розповіла також його дочка Люцина-Електра Поліщук, яка живе в Москві з 1934 року й бере активну участь в житті української громади російської столиці.
Валер’ян Поліщук був у постійному пошуку, навіть тоді, коли придумував імена своїм дітям. Первістка він назвав Марком–Реоном, а доньку —Люциною–Електрою. У цих іменах він бачив «зорі грядущого». Зі спогадів доньки дізнаємося, що, незважаючи на свою зайнятість, батько багато уваги приділяв їхньому вихованню, знаходив вільні хвилини, щоб провести з дітьми якомога більше часу. Читаючи його листи до дружини — Олени–Рахіль Конухес, — пересвідчуєшся, що саме ця жінка світила йому в дорозі життя. І вона цією ж монетою платила чоловікові. До кінця свого життя дружина віддано оберігала його пам’ять. Відразу після арешту Валер’яна Поліщука у 1934 році Олена, кинувши все напризволяще, а взявши лише дітей та валізу з книжками, рукописами й листами чоловіка, виїхала з Харкова до Москви. Таємницю про валізу вони оберігали як зіницю ока. Малій Люцині вона стала за ліжко, й таким чином збережений її вміст після реабілітації письменника став слугувати нащадкам.
From grandparents to grandchildren
