As of 18 August 2010, you must register to edit pages on Rodovid (except Rodovid Engine). |
Василий Витальевич Шульгин b. 1 January 1878 d. 15 February 1976
From Rodovid EN
Lineage | Шульгины |
Sex | Male |
Full name (at birth) | Василий Витальевич Шульгин |
Parents
♂ Виталий Яковлевич Шульгин [Шульгины] b. 1822 d. 1878 ♀ Мария Константиновна Попова (Шульгина) [Поповы] b. about 1843 d. 1883 | |
Wiki-page | wikipedia:uk:Шульгін_Василь_Віталійович |
Events
1 January 1878 birth: Киев, Российская империя
child birth: ♂ Вениамин Васильевич Шульгин [Шульгины] d. after 1920
1899 child birth: Киев, Российская империя, ♂ Василий Васильевич Василид Шульгин [Шульгины] b. 1899 d. 1 December 1918
1905 child birth: ♂ Дмитрий Васильевич Шульгин [Шульгины] b. 1905
1923 divorce: ♀ Екатерина Григорьевна Градовская (Шульгина) [Градовские] b. 1869 d. 24 April 1934
1924 marriage: ♀ Мария Дмитриевна Седельникова (Шульгина) [Седельниковы]
15 February 1976 death: Владимир, РСФСР, СССР
Notes
Васи́ль Віта́лійович Шульгі́н (13 січня 1878, Київ — 15 лютого 1976, Владимир) — російський політичний діяч, публіцист, за освітою правник. Відомий своїми націоналістичними поглядами, підтримкою російської монархії, антисемітизмом та українофобією. Після Жовтневого перевороту 1917 р. був активним членом і одним з ідеологів Білого руху.
...
Варто нагадати, що Олександр Шульгин був двоюрідним племінником Василія Шульґіна, відомого своїми шовіністичними виступами в Державній Думі Російської імперії та українофобськими і антисемітськими статтями та книгами. А під час Української революції Василій Шульґін став головним ідеологом російського білого руху і пропагандистом ідеї відновлення монархії.
Згаданий брат Олександра Шульгина Володимир теж був членом Центральної Ради. Він загинув наприкінці січня 1918 року під Крутами у бою з військом російських більшовиків.
Натомість син Василія Шульґіна Василід загинув у Києві у грудні у вуличному бою проти повстанців Директорії, захищаючи російську ідею.
Про цей розкол в українських родинах під час Української революції ми розповідали, акцентуючи на тому, що зовсім не кров визначала належність до української чи російської партії, як тоді говорили, а зовсім інші чинники.
Во время Гражданской войны Шульгин встретил свою вторую любовь, трагическую. «Даруся» (Дарья Васильевна Данилевская, подлинное имя — Любовь Антоновна Попова) умерла от скоротечной, в одиннадцать дней, испанки 11 (24) ноября 1918 года в Яссах, когда в качестве секретаря сопровождала Шульгина на Ясское совещание. В дороге оба они заболели. Шульгин выздоровел, Даруся скончалась. Шульгин тяжело переживал утрату и даже подумывал о самоубийстве — «…но что-то удержало. Быть может мысль, что после смерти самоубийца не попадёт туда, где находилась душа женщины, умершей как святая». Никогда не диктуя о ней, он говорил так: «О ней нужно писать книгу или не писать ничего»
Последняя жена Шульгина Мария Дмитриевна Сидельникова, дочь генерала Д. М. Сидельникова, была вдвое моложе Василия Витальевича. Он познакомился с ней в конце существования Белого Крыма, когда её, радистку, по недоразумению арестовала контрразведка. Ей грозил расстрел. Шульгин спас её и забыл об этом случае. В Константинополе она нашла его. Они обвенчались в 1924 году.
From grandparents to grandchildren
marriage: ♀ Мария Евстафьевна Рудыковская (Шульгина)
death: 1857, Российская империя
marriage: ♀ Мария Константиновна Попова (Шульгина)
death: 29 July 1913, Киев, Российская империя
divorce: ♂ Василий Витальевич Шульгин
death: 24 April 1934, РСФСР, СССР