Наталія Озаркевич (Кобринська) b. 8 June 1855 d. 22 January 1920

From Rodovid EN

Events

8 June 1855 birth: Белелуя, повіт Снятин

marriage: ♂ Теофіл Кобринський [Кобринські] b. 1848 d. 14 March 1882

22 January 1920 death: Болехів

Notes

Дочкою сільського священика була піонерка жіночого руху в Галичині, наша письменниця Наталія Кобринська, з роду Озаркевичів. Родилася вона в с. Белелуї 1851 року, де батько її був парохом. Хоча родина бідною не була, однак малу Наталку до школи не посилають, на тій основі, що «жінкам освіта непотрібна», як думали тоді наші й не наші опікуни Галичини. На честь батьків Наталки треба додати, що й шкіл тих у Галичині для дівчат зовсім не було. Дівчина вчиться вдома, від братів-гімназистів, а більше намагає самоосвітою. 20-літньою дівчиною виходить вона заміж за теолога Теофіла Кобринського, людину культурну й доброї вдачі, але по шістьох роках подружнього життя зостає вдовою і без найменшого матеріального забезпечення. Вона їде до батьків й живе у них або з братами все своє життя. На батькові кошти Кобринська виїздить на якийсь час до Відня, а звідтам з своєю стриєчною сестрою Софією Морачевською до Швейцарії, де знайомиться з Михайлом Драгомановим, що справив на неї надзвичайно велике вражіння. Він-то й порадив молодій жінці зайнятися працею над піднесенням українського жіноцтва. Кобринська вернула з Швейцарії з метою піднести жіноцтво до розуміння своєї людської гідності, а Галичина зустріла її модерною «швейківщиною», тобто нерозумінням вищих потреб людини, кпинами й насмішками. Засноване нею перше українське жіноче товариство у Станіславові (1884 р.) довго не прожило, та й сама основниця мусила задумів зректися і на якийсь час зійти з людських очей. В часі такої примусової бездіяльності нав’язує зв’язки з сестрою Драгоманова Ольгою Косачевою, й обі задумують організувати жіноцтво обох тодішніх Україн. За підмогою Івана Франка і Ольги Косачевої (Олени Пчілки) Кобринська видає перший український жіночий альманах «Перший вінок». У тому «Вінкові» містять свої праці сама Кобринська, Уляна Кравченко, Олена Бажанська-Озаркевич, Марія Рошкевич — галичанки, та наддніпрянки — Ганна Барвінок, Дніпрова Чайка, Леся Українка й Олена Пчілка. Кобринська помістила в альманаху свою першу повість «Пані Шумінська», оповідання «Пан суддя» та чотири статті про стан жіноцтва в Галичині і жіночий рух. Ці статті станіславівський часопис «Зоря» зустрінув насмішками і ординарними лайками.

• http://ukrlife.org/main/evshan/women_ua3.html

Sources

1. ↑ А. Швець. «ДЕ ЛЬОКУВАТИ СЕРЦЕ, ДУМКУ І СЕБЕ САМУ?» (ЖИТТЄВІ КОНТРОВЕРЗИ ДВОХ ЗАПОВІТІВ НАТАЛІЇ КОБРИНСЬКОЇ) - Прикарпатський вісник НТШ. Слово. 2016, №2(34)

From grandparents to grandchildren