As of 18 August 2010, you must register to edit pages on Rodovid (except Rodovid Engine).

Микола Георгійович Михайловський b. 8 February 1852 d. 27 November 1906

From Rodovid EN

Person:693691

Lineage	Михайловські
Sex	Male
Full name (at birth)	Микола Георгійович Михайловський
Parents ♂ Георгий Антонович Михайловский [Михайловские] ♂ Глафира Николаевна Цветинович (Цветунович) [Цветиновичи]
Wiki-page	wikipedia:ru:Гарин-Михайловский,_Николай_Георгиевич

Events

8 February 1852 birth: Санкт-Петербург, Российская империя

22 August 1879 marriage: Одесса, Россия, ♀ Надежда Валериевна Чарыкова (Михайловская) [Чарыковы]

1890 child birth: Усть-Камeногорск, Россия, ♂ Георгий Николаевич Михайловский [Михайловские] b. 1890 d. 1946

27 November 1906 death:

Notes

Никола́й Гео́ргиевич Га́рин-Михайло́вский (8 февраля [20 февраля] 1852, Санкт-Петербург — 27 ноября [10 декабря] 1906, там же) — русский писатель.

Отец — Георгий Антонович Михайловский, из дворян Херсонской губернии, служил в уланах. 25 июля 1849 г., во время Венгерской кампании, отличился в деле под Германштадтом, атаковав с эскадроном улан каре венгерцев, при котором были две пушки. Уланы на минуту приостановились от точных выстрелов картечью, но затем были увлечены примером командира 2-го эскадрона, штаб-ротмистра Михайловского и, врубившись в каре, овладели орудиями.

Герой дня, получивший лёгкую рану, был награждён орденом св. Георгия.

После завершения Венгерской кампании Г. А. Михайловский представлялся с «образцовой командой» императору Николаю I, и государь зачислил его в лейб-гвардии Уланский полк, а позже был восприемником его старших детей, включая Николая[3]. Через несколько лет вышел в отставку в чине майора.

Мать — Глафира Николаевна, урождённая Цветинович (в другом написании — Цветунович). Судя по фамилии, происходила из дворянской семьи сербского происхождения (что в Новороссии не было чем-то необыкновенным).

20 лютого 1852, в сім'ї штабс-ротмістра лейб-гвардії Уланського полку народився Микола Георгійович Гарін-Михайловський, майбутній інженер-шляховик і письменник, засновник Новосибірська. Його рід був настільки старовинними і знатним, що хрестив його сам імператор Микола I. За іронією долі хрещеною матір'ю стала мати однієї з найбільш полум'яних революціонерок-терористок Віри Засулич.

У 1872 році М. Г. Михайлівський вступив до Інституту шляхів сполучення. На відміну від багатьох своїх однолітків (як, втім, і наших сучасників) він під час своїх "трудових семестрів" займався самої що ні на є справжньою практикою - їздив кочегаром на паровозі, будував дорогу з Молдавії до Болгарії. Будівництво залізниць і порту в районі Бургаса після закінчення інституту зробило його першокласним інженером. Потім було будівництво доріг, тунелів і мостів під Батумі, практично на всій території, європейської Росії, на Уралі і навіть в Кореї. Оригінальні інженерні рішення Михайлівського давали багатомільйонну економію. Так, наприклад, первісна вартість залізничного шляху була знижена з 100 до 40 тис. рублів за версту. Письменник А. І. Купрін зазначав: "Фахівці запевняють, що кращого дослідника і ініціатора - більш спритного, вигадливого і дотепного - важко собі уявити".