As of 18 August 2010, you must register to edit pages on Rodovid (except Rodovid Engine).

Константин Константинович Ушинский b. 1859 d. 1918

From Rodovid EN

Person:681795

Lineage	Ушинские
Sex	Male
Full name (at birth)	Константин Константинович Ушинский
Parents ♂ Констянтин Дмитрович Ушинський [Ушинські] b. 19 February 1824 d. 22 December 1870 ♀ Надія Семенівна Дорошенко [Дорошенки] b. 1831 d. 1914

Events

1859 birth:

child birth: ♂ Дмитрий Константинович Ушинский [Ушинские]

1900 child birth: ♀ Мариамна Константиновна Ушинская (Поспеловская) [Ушинские] b. 1900

1918 death:

Notes

Костянтин Костянтинович пережив свою дружину на 15 років. Смерть знайшла його взимку кінця 1918 року в Чернігові. У тій революцій круговерті загинув і його син Максим. Старший син Дмитро виїхав із Росії 1920 року. А Маріамна Костянтинівна Ушинська (внучка К. Д. Ушинського) залишилась у Рясниках, де вийшла заміж за Володимира Костянтиновича Поспеловського, вихідця із духовної сім’ї, військового лікаря. 1935 року у них народився син Дмитро Володимирович Поспеловський (правнук К. Д. Ушинського). У 1941 році Поспеловські виїхали до Західної Польщі. Потім після довгих поневірянь у 1949 році дісталися Канади. Дмитро в Монреалі закінчив школу, потім університет. Навчався в аспірантурі Лондонської школи економічних і політичних наук (Великобританія). Став викладачем університету Західного Онтаріо (Канада), викладав історію допетровської Росії та радянського періоду, займався історією православ’я. Почесний професор цього університету. Автор відомих досліджень з історії Російської церкви та проблем взаємовідносин суспільства і влади в Росії. В колишньому Союзі преса про нього писала як про «відомого антирадянського діяча». Насамперед тому, що він був автором праць з антирелігійної боротьби й атеїзму в СРСР. Та настали часи нового мислення, нових суджень, переоцінки цінностей. З початку 1990-х років Д. Поспеловський систематично приїжджає в Росію для викладацької та наукової роботи. У 1989 році, вперше приїхавши в Радянський Союз після майже піввікового життя в еміграції, Дмитро Поспеловський в інтерв’ю газеті «Комсомольская правда» (07.12.1989 р.) сказав: «Мій нинішній приїзд… я сприймаю як початок возз’єднання з народом, що завжди було моєю мрією». Відвідав він і Україну — батьківщину свого прадіда, в тому числі Рясники. А до того не поривав зв’язків з далекими родичами, що мешкають тут нині і доглядають могилу його бабусі.

Ось так історія нашого краю виявилась поєднаною з ім’ям видатного педагога К. Д. Ушинського, вихідця із старовинного українського дворянського роду. Сам К. Д. Ушинський висловлювався однозначно про те, який край вважав рідним.

«Ми поки що оселилися в Петербурзі,— сповіщав він 9 вересня 1868 року свого товариша Л. Модзалевського,— хоча в майбутньому році гадаю переїхати до себе на батьківщину — в Київ».

Вирішивши купити в Києві будинок, К. Д. Ушинський переводить дочок із Смольного інституту в Київську гімназію. В жовтні 1870-го він вирушив на лікування в Крим, але в дорозі простудився і змушений був зупинитися в Одесі. Тут 22 грудня цього ж року він помер у віці 47 років.

Костянтин Дмитрович вважав Україну своєю батьківщиною. І саме тому, подібно до Шевченка, заповів поховати його на схилах Дніпра. Дружина та діти педагога виконали його останнє прохання. Могила К. Д. Ушинського — на території Видубицького монастиря, біля підніжжя київських круч.