As of 18 August 2010, you must register to edit pages on Rodovid (except Rodovid Engine).

Сергій Михайлович Гершензон b. 11 February 1906 d. 7 April 1998

From Rodovid EN

Person:680768

Lineage	Гершензони
Sex	Male
Full name (at birth)	Сергій Михайлович Гершензон
Parents ♀ Мария Борисовна Гольденвейзер [Гольденвейзеры] b. 1873 d. 1940 ♂ Мейлих Иосифович Михаил Иосифович Гершензон [Гершензоны] b. 1 July 1869 d. 19 February 1925
Wiki-page	wikipedia:uk:Гершензон_Сергій_Михайлович

Events

11 February 1906 birth: Москва, Російська імперія

7 April 1998 death: Київ, Україна

Notes

wikipedia:uk:Гершензон_Сергій_Михайлович

Гершензо́н Сергі́й Миха́йлович (11 лютого 1906, Москва — 7 квітня 1998, Київ) — радянський і український генетик, академік Національної академії наук України (1976), Герой Соціалістичної Праці (1990).

Народився в сім'ї відомого російського літератора-пушкінознавця Михайла Осиповича Гершензона і піаністки Марії Гольденвейзер.

Закінчив Московський університет (1927), учень С. С. Четверикова. У 1931–1935 роках працював у Біологічному інституті ім. К. А. Тімірязєва, у 1935–1937 — в Інституті генетики АН СРСР.

До Києва Сергій Михайлович прибув ще у 1937 р. на письмове прохання легендарного вітчизняного еволюціоніста Івана Шмальгаузена. Останньому було доручено очолити щойно створений Інститут зоології, і, вирушаючи на службове підвищення, він запросив очолити лабораторію генетики у новоствореній установі молодому перспективному випускникові МДУ, кандидатові біологічних наук Сергію Гершензону.

З 1937 року він одночасно завідував відділом генетики Інституту зоології АН УРСР і кафедрою генетики Київського університету.

Протягом 1937–1941 рр. і 1944–1948 рр. був завідувачем кафедри генетики і дарвінізму Київського університету. Під час війни всю Академію наук України в екстреному порядку вивезли до Уфи.

Протягом 1948–1963 років продовжував працювати у відділі генетики в Інституті зоології АН УРСР. Під час панування у радянській біології лисенківщини досліджував у складі групи М. М. Синицького вірусні хвороби шовкопрядів.

З 1963 року працював у секторі молекулярної біології та генетики Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного, очолюючи його у 1968–1973 рр., а потім — відділ, в організованому на базі сектора, Інституті молекулярної біології і генетики АН УРСР. З 1986 р. — співробітник Інституту фізіології рослин і генетики АН УРСР.

Батько ентомолога, доктора біологічних наук Злати Сергіївни Гершензон.

У 1936 каф. розподілилась на каф. механіки розвитку (зав. – доцент Б.І.Балінський) і каф. дарвінізму і генетики (зав. – акад. І.І.Агол). Відновлену в 1944 каф. дарвінізму і генетики очолив С.М. Гершензон. У 1944 була засн. каф. генетики і селекції рослин(зав.- акад. М.М. Гришко) У 1948, каф. було «розформовано», а в 1963 відновлено (зав. каф. – доцент П.А.Храновський), з 1967 каф. очолив професор П.К. Шкварников. В 1970-71 – в. о. зав. каф. доцент Є.Л. Голинська, 1971-86 – професор Г.Д. Бердишев.