As of 18 August 2010, you must register to edit pages on Rodovid (except Rodovid Engine).

Іван Максимович Піддубний b. 26 September 1871 d. 8 August 1949

From Rodovid EN

Person:656996

Lineage	Піддубні
Sex	Male
Full name (at birth)	Іван Максимович Піддубний
Parents ♂ Максим Иванович Поддубный [Поддубные] b. 1848 d. 1911 ♀ Анна Даниловна Науменко (Поддубная) [Науменко]
Wiki-page	wikipedia:uk:Іван_Піддубний

Events

26 September 1871 birth: Красенівка, Золотоніський повіт, Полтавська губернія

occupation: український борець

marriage: ♀ Мария Семёновна Машонина [Машонины]

1910 marriage: ♀ Нина Квитка-Фоменко [Квитка-Фоменко]

8 August 1949 death:

Notes

Іван Максимович Піддубний (* 26 вересня 1871, Богодухівка — † 8 серпня 1949, Єйськ, Краснодарський край, Росія) — український спортсмен-борець. Шестиразовий чемпіон світу з боротьби (Париж, Мілан, Франкфурт, Нью-Йорк).

Народився 26 вересня 1871 року на Полтавщині, неподалік містечка Золотоноші, у селі Богодухівці (тепер Чорнобаївський район Черкаської області) в сім'ї селянина Максима Піддубного, козацький рід якого славився великою силою. Іван Піддубний також дістав від предків великий зріст і витривалість, а по лінії матері, яка гарно співала, — тонкий музичний слух і в дитинстві по неділях і святах співав у церковному хорі.

В ранньому дитинстві переїхав до сусіднього села Красенівка, де понад двадцять років жив у селі, потім найнявся вантажником у севастопольський порт. 1895 року переїхав у Феодосію, де самотужки почав займатися гімнастичними вправами та гирьовим спортом. 1897 року вперше взяв участь у чемпіонаті з боротьби на поясах у цирку антрепренера Безкоровайного.

З 1898 року виступає у севастопольському цирку Труцці як борець-професіонал, вперше здобуває перемогу в цирковому чемпіонаті. Після цього виступає в київському цирку Якима Нікітіна.

Вперше знайомиться з французькою боротьбою у Київському клубі атлетів. Протягом п'яти років Піддубний бере участь у гастролях цирку Нікітіна в багатьох містах України, Кавказу, Поволжя, Сибіру, виступає не тільки у чемпіонатах з боротьби, а й із силовими цирковими програмами. 1903 року вступив до Петербурзького атлетичного товариства, від якого був посланий на чемпіонат світу в Париж.

На чемпіонаті програв французові Раулю ле Буше, який вдався до недозволеного ведення боротьби. Того ж року переміг у чемпіонаті Москви. На початку 1904 року бере участь у міжнардному чемпіонаті в московському цирку Чінізеллі й блискуче перемагає Рауля ле Буше.

1905 року — перемога у світовому чемпіонаті в Парижі й звання чемпіона світу. Гастрольна поїздка до Італії, перемога на чемпіонаті в Ніцці. Того ж року Піддубний бере участь у змаганнях в Алжирі, Бельгії, Берліні. 1906 року перемагає у двох чемпіонатах світу — у Парижі та Мілані.

1907 року у Відні стає чемпіоном світу вчетверте. У 1908 й 1909 роках у Парижі та Франкфурті ще двічі виборює звання чемпіона світу.

Усе своє життя Іван Піддубний, куди б його не кидала доля, щиро любив Україну. Коли в Росії йому видали паспорт із прізвищем «Поддубный» і національністю «русский», то в тому документі чемпіон власноруч зробив виправлення — «Піддубний» і «українець».[

1942 року Єйськ окупували німецькі війська. Піддубному було вже 70. Німці йому видавали по 5 кг м’яса на місяць і дали роботу в більярдній військового шпиталю.

— Вони грали в більярд, напивалися і починали битися. Тоді він брав за комір обох німецьких офіцерів, на прямих руках виносив на вулицю і зіштовхував лобами. Потім ті хвасталися, що їх викидав із клубу сам Піддубний, чемпіон світу, — усміхається Остроушко. За рік його звинуватили у співпраці з окупантами. Тоді в місті почався голод. Хліб видавали за картками. ”Я отримую 500 грамів хліба, прошу додати мені ще 200 грамів, і тоді я зможу існувати”, — писав Піддубний в листах у Єйську міську раду і в Москву маршалові Ворошилову. Почав розпродувати нагороди.

Останні роки він доживав із дружиною Марією Машошиною.