| As of 18 August 2010, you must register to edit pages on Rodovid (except Rodovid Engine). |
Иван Фёдорович Кохно d. 1735
From Rodovid EN
| Lineage | Кохны |
| Sex | Male |
| Full name (at birth) | Иван Фёдорович Кохно |
| Parents
♂ Фёдор Андреевич Кохно [Кохны] b. before 1700 d. 1735 | |
Events
1735 death: Малороссия, Российская империя
Notes
У 1700 р. знатний полку Лубенський товариш, багатий козак Кахно Федір скупив за безцінок у селян та рядових (бідних) козаків, внуків чи синів перших поселенців їх «отчизні» або «дідизні» ґрунти, хуторці Сухої (Гнилої) Оржиці, Чумгак і в 1720 року «за военные услуги» отримав на них від гетьмана універсал і став власником цих земель.
Федір Кахно завищав свої землі, Погреби з людьми, які там оселились, своєму сину Івану у спадщину. Іван Кахно збираючись в похід воєнний у 1735 році поселення Погреби, землі, інше добро передав під опіку своїй мачусі Марії Самусовій. Кохнівній він у своїй відписній зазначив:
«Року 1735 сентября 5, я Іван Кахно, знатний полку Лубенського товариш, ведомочиню сим моїм писаним отомведать потрібно будет иж я по указу его императорского величества намереж нинче в поход военний идти, а зоставшееся имение по силе духовной отца мого Федора Кахна оставляю в опеку пани мачете сваєй Марии Самусеевне до повороту мого из помянутого походу.» Іван Кахно з походу не повернувся і Марія Саму сова ґрунт Погребів, поля, ліси, сіножаті передала своїм зятям Данилу Прохоровичу, Федору Харченку, Данилу Копистянському та Георгію Тимковському.
Ці зяті Кохна у 1738 році ґрунт Погребів і сусідні землі продали князю Микиті Ігоровичу Трубецькому. Микита Ігорович Трубецький куплену землю почав заселювати селянами. Селяни Погребів піддані князя Трубецького займались хліборобством на панській землі, ходили на панщину. 1767 році в погребах було населення 720 чоловік. 1780 році князь Трубецький продав Погреби і землі дворянину Петру Волковському. З цього часу селяни стали підданими нового пана, останній продав маєток Погреби і людей поміщику Івану Павловичу Томарі. Дворів у селі було 130, у користуванні селян було 640 десятин землі, у поміщика 1330 десятин. Поміщик Іван Томара склав уставну грамоту і за цією грамотою 6 квітня 1865 року відпустив «на волю» ревізьскі чоловічі статі; наділивши їх садибами та ділянками польової землі всього 760 десятин. Рибну ловлю, очерет у ставку поміщик залишив виключно за собою.
...
заповіт знатного товариша Лубенського полку Івана Кохни 1735 р.
1687 року Лубенський полковник Леонтій Свічка відібрав ці землі до Пирятинської сотні Лубенського полку і у 1689 році, після дворічної судової тяганини, отримав на них Грамоту. Після смерті Леонтія Свічки у 1699 році землі батька успадковує син - Лук‘ян Свічка, який у 1719році за 20 талерів продав їх значковому козаку Лубенського полку Федору Кохну. 1735 року розпочалася російсько-турецька війна. Нащадок Федора Кохна – Іван Кохно «идучи в поход военный» відписав ці землі своїй матусі – Марії Кохно. 1738 року комендант міста Переяслав генерал-поручик Микита Юрійович Трубєцкой (1699-1767) насильно купив землі у Марії Кохно і «на вышеписаннойпокупной земле к деревне Погребы» заселив хутір, який, по документах, до 1780 року зветься хутор Трубецького «в сотню Яготинскуюхутор 3 хаты и ему же 1 хата…» Так виникло третє поселення на території сучасного села.
From grandparents to grandchildren
