As of 18 August 2010, you must register to edit pages on Rodovid (except Rodovid Engine).

Петро Іванович Величковський b. 21 December 1722 d. 15 November 1794

From Rodovid EN

Person:481420

Lineage	Величковські
Sex	Male
Full name (at birth)	Петро Іванович Величковський
Other given names	Паїсій
Parents ♂ Іван Іванович Величковський [Величковські] b. 1651 d. 1726 ♀ Ярина Григорівна Манденко [Манденки]
Wiki-page	wikipedia:uk:Паїсій Величковський

Events

21 December 1722 birth:

15 November 1794 death:

Notes

український православний старець, аскет, святий.

Але ані батько, ані дядько не захопили Петра — він віршів ніколи не писав. Мати Петрова, протопопша Ярина, була енергійною жінкою, високо релігійною та чеснотною. Таким вона виховала і свого Петра. На старість, коли син став монахом, вона вступила в Покровський жіночий монастир у м. Полтаві, де вже були дві Величковські. Рід Величковських був високоталановитий та дуже побожний і чеснотний, і всі про це знали і всі їх шанували. Баба по матері була вихрестка, вона вступила в монастир і була навіть настоятелькою Покровського жіночого монастиря в м. Полтаві. Сестра Петрової матері, Агафія, була черницею в тому ж Покровському монастирі. Покровський жіночий монастир у м. Полтаві був видатним українським монастирем свого часу — у ньому спасалися видатні українки. Прадід по матері був Мандя, відомий і багатий жид купець. Він охрестився зо всім своїм домом. Родина Манді була дуже релігійна по-православному. Звичайно, протопоп Іван Величковський свого часу року 1709 вижив у страхіттях Полтавської облоги, а ще страшнішу «московську жесточ» (жорстоке переслідування) по тому. Полтавська протопопія, за звичаєм того часу, була родовою Величковських, і її займали батько, дід і прадід о. Паїсія. «Прапрадід мій, — пише о. Паїсій у своїй автобіографії — по батькові був Симеон, знатний і багатий козак. А прадід, Лука Величковський, протопоп Пол тавський». Як пише сам о. Паїсій, прадід його по матері «був славний і багатий купець жидівського роду, прозваний Мандя, — він охрестився в Полтаві зо всім домом своїм. А дід — Григорій Манденко». Це дуже цікаве вияснення, бо, може, власне воно було причиною великого аскетичного самовглиблення в нашого Петра-Паїсія Велич-ковського, — біблійне самовглиблення. В 1726 році, коли Петрові було 4 роки, помер його батько. Полтавську протопопію трохи згодом, року 1730 посів старший брат Петра, Іван Величковський. Вихованням сина зайнялася його мати, Ярина, з роду Манденків, дід якої, Мандя, був жидом. Свій ідеалізм та аскетизм малий Петро унаслідував у значній мірі від своєї матері.