| As of 18 August 2010, you must register to edit pages on Rodovid (except Rodovid Engine). |
Матвей Козаченко Гладкий d. 18 May 1652
From Rodovid EN
| Lineage | Гладкие |
| Sex | Male |
| Full name (at birth) | Матвей Козаченко Гладкий |
| Parents | |
| Wiki-page | wikipedia:uk:Матвій Гладкий |
Events
child birth: ♂ N. Матвеевич Гладкий [Гладкие]
military service: сотник Стаяцкой сотни реестрового Каневского полка (1638 — ?)
military service: полковник Миргородский (16.? — 1649.04. — 1652.05.)
about 1646 child birth: ♂ N. Матвеевич Гладкий [Гладкие] b. about 1646
18 May 1652 death:
Notes
Матвій Гладкий - (р. н. невід. – 18.05.1652) – миргород. полковник, укр. дипломат. Належав до тієї частини козац. старшини, яка не йшла на компроміси з поляками. Брав участь у боях під Корсунем (нині м. Корсунь-Шевченківський), Пилявцями (нині с. Пилява Старосинявського р-ну Хмельн. обл.), Збаражем. Улітку 1648 керував козацькими загонами, які вели бої в Білорусі проти литов. війська. Восени 1648 полки Г., М.Кривоноса та П.Головацького відзначилися під час облоги м. Замостя (Польща). 1649 Миргород. полк під командуванням Г. здобув м-ко Зборів, того ж року Г. брав участь у переговорах укр. сторони з рос. послом Г.Унковським (див. Унковського Григорія дипломатична місія 1649). Під час Берестецької битви 1651, коли кримський хан насильно утримував при собі Б.Хмельницького, Г. обрано гетьманом наказним. У зв’язку з протипольс. сел.-козац. заворушеннями на Лівобережній Україні, пов’язаними з укладанням Білоцерківського реєстру (див. Білоцерківський договір 1651), польс. військ. комісія звинуватила Г. в участі в сел. заворушеннях і в трав. 1652 він був страчений поляками.
Г. був фундатором церкви в м. Миргород. Потомками Г. вважала себе родина П.Куліша, що позначилося на трактуванні письменником національної революції 1648–1676 і оцінці ним постаті Б.Хмельницького.
...
Поряд з Кривоносом, одним із перших соратників Богдана Хмельницького у нелегкій боротьбі, який забезпечував розширення козацького впливу на Лівобережжі, став сотник стояцький Канівському полку в 1638 р., потім полковник миргородський Матвій Гладкий (Козаченко). Щодо його і деяких інших старшин поглядів маємо свідчення з квітня 1650 р. одного із шляхтичів: «Полковники де Матвей Гладкой и Нечай и Кривонос (син Максима за В. Голобуцьким), хотя с Хмельницким...едят вместе, а мысль не одну имеют, называют Хмельницкого ляхом похлебцею». Гетьман жорстко розправлявся з проявами непослуху, Гладкий був ним знищений. Разом з ним загинули полковник прилуцький Семен Герасимович і сотник краснянський. Проте з'являлися нові претенденти на гетьманську булаву. Так, «котрих полковників і сотників гетьман скарав, тих полків козаки тримають раду... з новим гетьманом. А новий гетьман у них з'явився Вдовиченко (Вдовиченок) як йому на ім'я і чий він не знає. А стоїть той Вдовиченко з своїм військом за Чигрином, з ним козаків у зборі багато, хочуть воювати з Хмельницьким. І полтавський полковник Пушкаренко теж у того нового гетьмана».
From grandparents to grandchildren
